ганьбити

ганьбити
1) (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я тощо), безчестити, знеславлювати, знеславити, неславити, соромити, осоромлювати, осоромити, компрометувати, поганити, о(б)поганювати, о(б)поганити, чорнити, очорнювати, очорняти, очорнити, плямувати, плямити, бруднити, забруднювати, забруднити, паплюжити, плюгавити, безславити, ославлювати, ославити, заплямовувати, заплямувати, заплямити, споганювати, споганити, паскудити, опаскуджувати, опаскудити, гидити
— Пор. обмовляти

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "ганьбити" в других словарях:

  • ганьбити — блю/, би/ш, недок., перех. 1) Вкривати ганьбою (у 2 знач.); безчестити. 2) Виражати осуд; засуджувати …   Український тлумачний словник

  • ганьбити — [ган би/тие] бл у/, би/ш, биемо/, биете/; нак. би/, бі/т …   Орфоепічний словник української мови

  • ганьбити — ганьбити: ругать [ІФ,1890] …   Толковый украинский словарь

  • ганьбити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ганьбити ся — ганьблю ся, Пр. Соромитися …   Словник лемківскої говірки

  • ганьбити — ганьблю, Пр. Позбавити честі когось, осоромити, соромити …   Словник лемківскої говірки

  • знеславлювати — знеславити 1) (позбавляти доброго імені), ганьбити, ославляти, ославити 2) (принижувати, безчестити когось ганебними вчинками), ганьбити, неславити, паплюжити …   Словник синонімів української мови

  • безчестити — е/щу, е/стиш, недок., перех. Позбавляти доброї слави; неславити, ганьбити …   Український тлумачний словник

  • бруднити — ню/, ни/ш, недок., перех. 1) Робити кого , що небудь брудним, нечистим. Бруднити руки. 2) перен. Плямувати, опоганювати, ганьбити, безчестити кого , що небудь …   Український тлумачний словник

  • виганьбити — блю, биш; мн. ви/ганьблять; перех. Док. до ганьбити …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»